Мирноградська територіальна громада

Майже 2 роки війни: біль, страх, виснаження, спустошення, втома,  тривога й паніка, не зовсім зрозуміле майбутнє, небажання прийняття реальності і т.і.- знайомі почуття?

Те, як ми себе почуваємо ( психологічний стан) - вкрай важливо, а  особливо під час війни. Психологи сформулювали корисні поради, як опанувати себе в критичних умовах, як допомогти близьким та підтримувати здоровий психічний стан в критичних умовах.

Симптоми посттравматичного стресового розладу:

• постійні та неконтрольовані думки про травматичні події, сни про них; 
• відчуття постійної небезпеки;
• надмірна збудженість;
• уникнення згадок про травму;
• панічні атаки: відчуття страху, поверхневе дихання, нудота, прискорене серцебиття, біль у грудях;
• зловживання алкоголем, сигаретами чи наркотиками;
• негаразди в буденному житті;
• проблеми в стосунках, віддалення від партнера;
• суїцідальні думки.
• неспроможність висловлювати й проявляти емоції: плакати, радіти, співчувати

У разі появи симптомів посттравматичного стресового розладу:

• зверніться до сімейного лікаря, психіатра або фахівця з психічного здоров’я.

Подбайте про першочергові потреби: фізичну безпеку, наявність харчів, питної води тощо. Відновіть режим сну. Дайте знати про свої потреби державним структурам та гуманітарним організаціям, щоб вони могли вчасно забезпечити вас необхідним;

• уникайте вживання алкоголю та інших шкідливих речовин. Це не допоможе забути жахіття, проте є ризик, що розвинеться залежність;
• звʼяжіться з близькими, друзями, родичами, дайте їм знати, що ви живі, обговоріть із ними свій досвід, поділіться переживаннями та почуттями. Якщо ви боїтеся, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте в них, чи вони готові почути все, що відбувалося;
• контактуйте з іншими людьми, які пережили подібний досвід, наприклад, із сусідами. Діліться з ними цими порадами;
• будьте готові до змін у психічному стані: після кількох днів полегшення може настати стан спустошення, виснаження, перевтоми. Це цілком природна реакція на надмірний стрес, у якому ви були весь цей час.  Організму треба дати можливість відновитися;
• зупиняйте почуття провини. Ви можете відчувати злість та ненависть, огиду тощо. Усі негативні емоції, спрямовані на ворога й окупанта, є природними і мають право на існування. Те, що з нами зробили, заслуговує на ненависть і злість. Утім, якщо ви маєте почуття провини, варто його зупиняти. У тому, що з вами сталося, винен ворог. Саме на нього й треба спрямовувати почуття.

Більше про психосоціальну підтримку на роботі на інформаційному порталі Держпраці –  https://www.pratsia.in.ua/ilo/psykhosotsialna-pidtrymka-na-roboti.html