Мирноградська територіальна громада

На цьому наголосив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, виступаючи на 11-му Європейсько-українському енергетичному дні «Відновлення після кризи: Чи актуальна «Зелена» Угода для України?».

Як відомо, енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині, і в середньому у 2 рази більша, ніж в ЄС. Інструментом для вирішення цієї проблеми є саме енергоефективність, яку потрібно розвивати абсолютно в усіх секторах (будівлях, промисловості, транспорті та ін.). 

«Енергоефективність безпосередньо впливає на активізацію економіки, її декарбонізацію та посилення конкурентоздатності, а також є ключовою складовою Європейського зеленого курсу. Тому Держенергоефективності спільно з Міненерго продовжує роботу над фундаментальними законодавчими актами та впровадженням цілої низки ініціатив з енергоефективності», -  наголосив К. Гура.

Так, під час виступу Костянтин Гура окреслив впроваджені кроки, які стимулювали залучення приватних інвестицій в енергоефективність та економіку країни  в цілому, зокрема:

•    «Теплі     кредити» - перша в Україні програма     національного масштабу, яка дала реальну     підтримку та стимул для понад 850 тис.     родин, щоб інвестували близько 8,6 млрд     грн в енергоощадні заходи та заощаджувати     20-40% і більше витрат на платіжках. Таку     дієву програму потрібно продовжувати.     Держенергоефективності за підтримки     Міненерго розроблено та подано на     розгляд Уряду відповідний проєкт     рішення щодо дії програми у 2021 році.

•    Енергосервісний     механізм, співавтором якого було     Агентство, дозволив укласти понад 500     ЕСКО-договорів вартістю більше 1,1 млрд     грн, щоб модернізувати дитячі садки,     школи, лікарні та інші бюджетні установи.     Наразі розроблено законопроєкт, який     дасть змогу зняти існуючі на сьогодні     бар’єри для ЕСКО-закупівель. Очікується     якнайскоріше погодження та прийняття     законопроєкту.     

•    Розвивається     ринок послуг із сертифікації     енергоефективності будівель. Багато     фахівців пройшли навчання та отримали     понад 2200 атестатів, що свідчить про     попит на послуги з сертифікації та     обстеження інженерних систем будівель.     Щомісяця енергоаудитори складають     близько 200-300 сертифікатів. Вже видано     більше 4700 сертифікатів будівель із     різними класами енергоефективності     та рекомендаціями щодо їхньої     термомодернізації.

•    Понад     220 місцевих органів влади впроваджують     системи енергоменеджменту в бюджетній     сфері.

•    1,3     млрд євро у рік – це кошти, зекономлені     завдяки зменшенню споживання 7 млрд м³    газу населенням, бюджетними установами,     підприємствами теплокомуненерго у     2019 р. порівняно із 2014 роком. Цьому сприяло     і поширення енергоефективних проєктів,     і встановлення понад 2,4 ГВт потужностей,     що генерують тепло із альтернативних     джерел енергії.

•    Більше     25 тис. родин, які інвестували понад 520     млн євро в сонячні панелі, тепер є менш     енергозалежними та заощаджують на     платіжках.

«Серед головних ініціатив, над якими зараз працює Держенергоефективності, - це розробка нової п’ятирічної цільової економічної програми з енергоефективності, яка буде охоплювати різні сектори економіки і передбачати державну підтримку для впровадження заходів з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії», - підсумував К.Гура.

На важливості посилення розвитку сфери енергоефективності наголосили й інші учасники заходу. При цьому, представники UNIDO, GIZ, Європейського інвестиційного банку та інших організацій запевнили, що підтримують Україну у цій сфері і готові продовжувати співпрацю.  

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності