Мирноградська територіальна громада

Курс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки – усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика. 

При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

«Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату – врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос-секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

•    Фіналізовано     базовий довгоочікуваний законопроект     «Про енергетичну ефективність».

•    Розроблено     концепцію     нової Державної цільової програми     енергоефективності на 2022-2026 рр.,    яка передбачатиме державну підтримку     енергоефективних заходів не лише в     житловому секторі, а й в секторі бюджетних     установ, промисловості та транспорті.

•    Ініційовано     створення     Фонду декарбонізації    - механізму залучення внесків від сплати     податку на викиди СО₂    для цільового використання коштів саме     на енергоефективні заходи та проєкти     з декарбонізації.     

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

•     Напрацьовано     законопроєкти щодо відновлення     енергосервісу    у бюджетній сфері та його розширення     на комунальну     сферу і енергетику.

•    Підготовлено     та очікується внесення на розгляд Уряду     Національного     плану дій з енергоефективності на     період до 2030 року із     встановленням відповідних амбітних     національних кінцевих та проміжних     цілей.

•    Продовжено     на 2021 рік програму     «теплих кредитів»    для власників індивідуальних будинків.     Перелік обладнання, на яке можна залучати     «теплі кредити», розширено і доповнено     системами накопичення енергії,     інтелектуальними лічильниками     електроенергії, електрозарядками для     авто.

•    Прийнято     закон та підготовлено концепцію     і план заходів для запровадження ринку     зелених облігацій. Це     новий для країни вид цінних паперів,     що дозволить залучати фінансування в     масштабні проєкти екологічного     спрямування. Потенціал цього ринку в     Україні оцінюється у
   36 млрд доларів     до 2030 року.

•    Ведеться     розробка дорожньої карти розвитку     водневої енергетики в Україні. Це     перспективний інструмент для     декарбонізації енергетики, промисловості     і транспорту. Також це шанс для України     стати гідним партнером ЄС у цій сфері,     зважаючи на значні ресурси для виробництва     «зеленого» водню та розгалужену     інфраструктуру.

•    Розроблено     цілий пакет законопроєктів для     активізації заміщення імпорту традиційних     енергоресурсів шляхом розвитку     біоенергетики,     а саме:

•    законопроєкт     щодо розвитку прозорого та конкурентного     ринку твердих біопалив шляхом    впровадження системи електронної     торгівлі таким біопаливом;

•    законопроєкт     щодо обов'язковості використання     рідкого біопалива у галузі транспорту;

•    законопроєкт     щодо стимулювання вирощування     енергетичних рослин;

•    законопроєкт     щодо звільнення біопалива від податку     на викиди СО₂.

Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м³ газу в рік.

«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання менше  половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд м3 і за який сплачено 3 млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

«Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю