Мирноградська територіальна громада

Відповідно дост. 19 Закону України «Про відпустки»жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 к. д. без урахування св’яткових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д.

Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. №9 одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Одинокий батько – це чоловік, який не перебуває в шлюбі, але при цьому виховує дитину, у свідоцтві про народження якої він записаний як батько; або він розлучений і виховує дитину без матері; або він вдівець.

Яка ж тривалість такої відпустки та підстави для її надання? Наприклад, якщо жінка має двох дітей, кожному з яких до 15 років, або одинока мати виховує дитину без батька, або жінка виховує дитину-інваліда, або батько виховує дитину без матері. У кожному із цих випадків є одна підстава для надання додаткової відпустки та її тривалість становить 10 к. д. Якщо ж, наприклад, одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, то в неї дві підстави для отримання додаткової відпустки (статус одинокої матері і наявність двох дітей), те ж саме стосується і одинокого батька. Якщо підстав більше однієї, тоді тривалість відпустки становитиме 17 к. д.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Відповідно норми ст. 20 Закону України «Про відпустки» додаткова відпустка може бути перенесена на інший період. За ініціативою роботодавця відпустку можна перенести у зв’язку з виробничою необхідністю – але тільки з письмового дозволу співробітниці.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства, додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається додатково, незалежно від кількості днів щорічних відпусток, передбачених Законом України «Про відпустки», а також іншими законами і нормативно-правовими актами. Така відпустка надається незалежно від стажу роботи на підприємстві.

Законодавством не передбачено строк давності, після якого працівники, що мають дітей, втрачають право на додаткову соціальну відпустку. Звертаємо Вашу увагу, що додаткова соціальна відпустка тривалістю від 10 до 17 к. д. передбачена з 01.01.2010 року, раніше тривалість такої відпустки становила від 7 до 14 к. д. Отже, якщо співробітниця (співробітник), які своєчасно не скористалася «дитячою» відпусткою, а зараз бажають використати ці дні в поточному році, можуть її використати з урахуванням її тривалості 7 або 14 к. д. (в залежності від кількості підстав) до 2010 року, після 01.01.2010 – тривалістю 10 або 17 к. д.

Крім того, інформуємо, що всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки на дітей підлягають компенсації. При компенсації слід також враховувати тривалість відпустки з 01.01.2010 та до внесення змін.

Що стосується поділу такої відпустки, слід зазначити, що відпустку на дітей допустимо ділити на частини за підставами. Тобто, якщо є декілька підстав, то спочатку можна надати відпустку за однією (наприклад, тривалістю 10 к. д.), а через деякий час – за іншою підставою (наприклад, тривалістю 7 к. д.); не можна надавати частинами, якщо є тільки одна підстава для її надання.

Для підтвердження права на таку відпустку працівник (працівниця) мають надати роботодавцю будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю підтверджується вiдсутнiсть участi батька (матері) у вихованні дитини.

Одним із документів підтвердження того, що батько (мати) не беруть участь у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька (матері) у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, тощо.

Крім того, підтвердженням відсутності участі батька (матері) у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько (мати) не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах), тощо.

Чинне законодавство не мiстить конкретного перелiку документiв, якi слід подати розлученим жiнцi (чоловіку), котрі виховують дитину без батька матері), для отримання додаткової соціальної відпустки. Проте, розлучені жінка (чоловік), які дійсно виховують самі дитину (без батька, без матері), для отримання додаткової соціальної відпустки мають надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько (мати) не беруть участі у вихованні дитини.

Якщо ж жінка справді є одинокою матір’ю, то вона подає довідку з органiв ресєтрацiї актiв цивільного стану.

Достовiрнiсть документа щодо вiдсутностi участi батька (матері) у вихованні дитини визначає роботодавець.

Оскільки п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка сама виховує дитину).

Якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, тобто не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за її вказівкою, або вдова, то вона має право на вищезазначену відпустку.

Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, в тому числі жінці, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, та жінці, яка вийшла заміж, але її дитину новим чоловіком не усиновлено, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні.

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтею 158цього Кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити розлученій жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.

Отже, для підтвердження права на зазначену відпустку роботодавцю має бути надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Враховуючи те, що додаткова соціальна відпустка надається один раз протягом календарного року і за цей час статус одинокої матері може змінитися, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.

Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи (дитячого садка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Отже, якщо жінкою буде надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, то вона матиме право на зазначену відпустку за підставою «одинока мати».

Достовірність і достатність наданих документів роботодавець визначає самостійно.