Мирноградська територіальна громада

Трудовий контракт укладається тільки у разі, якщо це передбачено законом

Контракт - особлива форма трудового договору

Мінсоцполітики нагадує, що вiдповiдно до ст. 43 Конституцiї кожен має право на працю, що включає можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обирає або на яку вiльно погоджується.

Держава створює умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї та роду трудової дiяльностi, реалiзовує програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб.

Працiвники реалiзують право на працю, укладаючи трудовий договiр про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою, в тому числi трудовий договiр у формi контракту.

Отже, трудовий договiр - це основна (базова) форма виникнення трудових правовiдносин мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язується виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.

Трудовий договiр (контракт) є двосторонньою угодою мiж працiвником, з одного боку, та власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою - з iншого.

Пiсля оформлення трудових вiдносин власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити працiвниковi належнi умови працi, їхню безпеку, соцiально-трудовi гаранти, сплачувати страховi внески за працiвника у випадках, визначених законодавством.

Статтею 22 КЗпП закрiплено гарантiї пiд час укладання, змiни та припинення трудового договору.

Забороняється необґрунтована вiдмова у прийняттi на роботу.

Вiдповiдно до Конституцiї України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг пiд час укладання, змiни та припинення трудового договору залежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, членства у професiйнiй спiлцi чи iншому об'єднаннi громадян, роду i характеру занять, мiсця проживання не допускається.

Законодавством України можуть установлюватися вимоги щодо вiку, рiвня освiти, стану здоров'я працiвника.

Усi працiвники мають однаковий правовий статус незалежно вiд того, де вони працюють на умовах трудового договору (на державному пiдприємствi, в установi або у фiзичної особи).

Власник або уповноважений ним орган повинен дотримуватися всiх правил та гарантiй, передбачених трудовим законодавством щодо працiвникiв.

Укладаючи трудовий договiр, як працiвник, так i власник або уповноважений ним орган набувають вiдповiдних прав та обов'язкiв, якi встановлюються для обох сторiн трудового договору вiдповiдно до вимог трудового законодавства.

Взаємнi права та обов'язки, визначенi угодою сторiн трудового договору, встановлюються за певними умовами, визначеними сторонами.

Умови, якi визначають мiсце роботи, трудову функцiю, компенсацiї та пiльги працiвника за роботу у важких, шкiдливих, небезпечних умовах, умови оплати працi (посадова ставка, оклад, доплати, надбавки), режим працi та вiдпочинку тощо, мають бути обов'язковими.

Трудова функцiя службовцiв визначається найменуванням посад, якi передбаченi структурою i штатним розписом державного органу чи пiдприємства, установи, органiзацiї. Посада характеризується певним колом службових обов'язкiв, повноважень i вiдповiдальнiстю, що настає в разi невиконання обов'язкiв.

Суттєвою умовою трудового договору є узгодженiсть сторiн щодо розмiру заробiтної плати, яка вiдповiдно до вимог законодавства не може бути нижчою за розмiр мiнiмальної заробiтної плати. Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов'язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.

Умови про встановлення випробування, збереження комерцiйної (службової) таємницi, соцiально-побутовi пiльги тощо мають необов'язковий (додатковий) характер.

Вiдповiдно до ст. 9 КЗпП умови договорiв про працю, якi погiршують становище працiвникiв порiвняно iз законодавством України про працю, є недiйсними.

Серед трудових договорiв, якi безпосередньо впливають на факт виникнення трудових правовiдносин, особливе мiсце посiдає контракт.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк його чинностi, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн.

Мета укладання контракту - максимальне використання iндивiдуальних здiбностей працiвника, надання додаткових стимулiв для максимальної вiддачi, пiдвищення взаємної вiдповiдальностi його сторiн тощо.

Сторонами контракту є:

- працiвник, який повинен особисто виконувати покладенi на нього трудовi обов'язки; такi обов'язки не можна здiйснювати через представника;

- власник або уповноважений ним орган.

Таким чином, контракт - це особливий вид трудового договору, який укладається в письмовiй формi на строк, визначений угодою сторiн, у якому права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн, умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн.

Вiдмiннiсть контракту вiд звичайного трудового договору полягає в наступному:

- контракт обов'язково укладається в письмовiй формi;

- у контрактi можуть установлюватися додатковi (крiм зазначених законодавством) пiдстави щодо його розiрвання;

- контракт має строковий характер;

- у разi дострокового розiрвання контракт має передбачати, зобов'язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсацiї моральної та матерiальної шкоди, заподiяної працiвниковi;

- сфера застосування контракту визначається законами України.

Наявнiсть у контрактi таких умов, як строковiсть, пiдвищена вiдповiдальнiсть працiвника, додатковi пiдстави для розiрвання контракту тощо, можуть бути невигiдними для працiвника.

Для пiдвищення трудової i виконавської дисциплiни сторони мають можливiсть установлювати додатковi заходи щодо взаємної вiдповiдальностi з одночасним наданням пiльг i переваг, якi мають бути зафiксованi в цьому самому контрактi, що не буде розглядатися в контекстi погiршення становища працiвника порiвняно з чинним законодавством України.

Контракт регулює не тiльки трудовi, а й пов'язанi з ними iншi суспiльнi вiдносини: соцiально-побутовi та економiчнi.

Порядок укладання контракту

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 23 КЗпП контракт укладається у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактiв пiд час прийняття (наймання) на роботу працiвникiв на пiдприємство, в установу, органiзацiю незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактiв при прийняттi на роботу працiвникiв, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19.03.94 р. № 170 (iз змiнами, далi - Положення № 170).

Вiдповiдно до п. 3 Положення № 170 прийняття (наймання) на роботу працiвникiв через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може вiдбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Якщо укладення контракту законом не передбачене, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працiвником контракт, навiть якщо є наявна обопiльна згода.

Працевлаштовуючись за контрактом, працiвник подає пакет документiв, як i пiд час працевлаштування за звичайним трудовим договором.

За частиною 2 ст. 24 КЗпП, укладаючи трудовий договiр, громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), про стан здоров'я та iншi документи.

Вiд потенцiйного працiвника пiд час укладання контракту заборонено вимагати документи (вiдомостi), що пiдтверджують його партiйну, нацiональну належнiсть, походження, реєстрацiю, мiсце проживання чи перебування, а також iншi документи, подання яких не передбачено законодавством.

Працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на. загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Отже, власник або уповноважений ним орган пiд час укладання контракту оформлює наказ (розпорядження) про прийняття працiвника на роботу.

Забороняється допускати працiвника до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу ще не виданий.

Допущення працiвника до роботи без належного оформлення працевлаштування буде неправомiрним.

Назва професiї, посади, на яку приймається працiвник за контрактом, зазначається вiдповiдно до назви роботи в Класифiкаторi професiй.

Також власник або уповноважений ним орган повинен повiдомити центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Якщо цей орган не буде повiдомлений про факт прийняття працiвника на роботу, то працiвник не може бути допущений до роботи.

Забороняється укладати контракт з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Вiдповiдно до ст. 29 КЗпП до початку роботи згiдно з укладеним контрактом власник або уповноважений ним орган зобов'язаний виконати всi умови щодо iнструктажу працiвника i визначити йому робоче мiсце, а саме:

- роз'яснити працiвниковi його права та обов'язки, поiнформувати пiд пiдпис про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн працюватиме, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їхнього впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

- ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його потрiбними для роботи засобами;

- проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничої санiтарiї, гiгiєни працi i протипожежної охорони.

Працiвник допускається до роботи, визначеної трудовим договором, пiсля виконання зазначених вимог.

Вiдповiдно до ст. 24 КЗпП контракт укладається в письмовiй формi i пiдписується власником або уповноваженим ним органом та працiвником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примiрниках, що мають однакову юридичну силу i зберiгаються в кожної iз сторiн контракту.

За згодою працiвника копiю укладеного з ним контракту може бути передано профспiлковому чи iншому органi, уповноваженому працiвником представляти його iнтереси, для контролю за додержанням умов контракту.

Реалiзацiя громадянином права на працю розпочинається з часу початку роботи, який, як правило, настає пiсля укладення контракту, але сторонами може бути встановлено i бiльш пiзнiй час початку роботи.

Контракт набуває чинностi з моменту його пiдписання або з дати, визначеної сторонами в контрактi, i може бути змiнений за згодою сторiн, складеною в письмовiй формi.

Контракт є пiдставою для видавання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працiвника на роботу з дня, встановленого в контрактi за угодою сторiн.

Власник або уповноважений ним орган можд вимагати вiд працiвника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тiльки в тому разi, коли вiн належить до категорiї працiвникiв, якi згiдно iз законодавством працюють за контрактом.

Так, наприклад, питання укладення контрактiв з керiвниками пiдприємств, що є в державнiй власностi, врегульоване Положенням про порядок укладання контракту з керiвником пiдприємства, що є у державнiй власностi, при найманнi на роботу, затвердженим постановою КМУ вiд 19.03.93 р. № 203 (далi - Положення № 203).

Також передбачено, що педагогiчнi та науково-педагогiчнi працiвники приймаються на роботу через укладення трудового договору, в тому числi за контрактом (Закон України «Про освiту»), а помiчники адвоката працюють на пiдставi трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» i законодавства про працю.

Контракт може бути укладений як пiд час прийняття на роботу, так i згодом.

Порушення цих вимог може бути пiдставою для визнання вiдповiдно до ст. 9 КЗпП недiйсними умов працi за контрактом, якi погiршують становище порiвняно iз законодавством України.

Типова форма контракту з працiвником затверджена наказом Мiнпрацi України вiд 15.04.94 р. № 23. Ця Типова форма не поширюється на керiвникiв пiдприємств державної форми власностi.

Наймають на роботу керiвника пiдприємства, що є у державнiй власностi, вiдповiднi мiнiстерства або iншi пiдвiдомчi Кабiнету Мiнiстрiв України органи виконавчої влади.

Умови оплати працi керiвника пiдприємства визначаються в контрактi i мають установлюватися залежно вiд результатiв виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства.

У контрактi може бути визначено умови пiдвищення або зниження обумовленого розмiру оплати працi, встановлення надбавок, премiй, винагород за пiдсумками роботи.

Типова форма контракту з керiвником пiдприємства, що є у державнiй власностi, затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 02.08.95 р. № 597 (iз змiнами).

Для складання контракту з працiвником, якого вже було прийнято на роботу ранiше, потрiбно видати наказ (розпорядження) вiдповiдно до ч. 3 ст. 32 КЗпП.

Так, цiєю нормою передбачено, що у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi допускається змiна iстотних умов працi в разi продовження роботи за тiєю самою спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою.

Про змiну iстотних умов працi (систем та розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i найменування посад тощо) працiвник має бути повiдомлений не пiзнiше нiж за два мiсяцi.

Таким чином, про переукладення трудового договору iз змiною його на контракт працiвника потрiбно повiдомити не пiзнiше як за два мiсяцi до укладення контракту, оскiльки зазначене тягне змiну iстотних умов працi.

Якщо працiвник погоджується на укладення контракту, то власник або уповноважений ним орган повинен видати вiдповiдний наказ (розпорядження). Працiвник має бути ознайомлений з таким наказом (розпорядженням) пiд пiдпис та зазначити, згоден вiн на укладення контракту чи нi.

Якщо працiвник, з яким вiдповiдно до законодавства обов'язково потрiбно укладати контракт, не погоджується на його укладення, такий працiвник пiдлягає звiльненню вiдповiдно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП як такий, що вiдмовився вiд продовження роботи у зв'язку зi змiнами iстот» них умов працi.

Крiм того, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» установлено, що вiдмова працiвника укласти контракт може бути пiдставою для припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП у тому разi, якщо вiдповiдно до законодавства така форма трудового договору для такого працiвника була обов'язковою.