Мирноградська територіальна громада

З початку наступного року непрацюючі члени малозабезпечених сімей, які зареєстровані як безробітні, отримають унікальну можливість розпочати нове життя. Держава пропонує їм отримати фінансову допомогу на започаткування власної справи, а також, за необхідності, безкоштовне навчання. Допомога розміром до 15 мінімальних зарплат є безвідсотковою та поворотною – її необхідно буде повернути через три роки підприємницької діяльності. Але сума, що повертається, буде зменшена на розмір сплачених за три роки податків та єдиного соціального внеску. Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням.

З 2016 по 2019 рік на тих самих умовах у трьох областях України – Харківській, Полтавській та Львівській – проходив пілотний проект, який отримав назву «Рука допомоги». Він був реалізований Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку у рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Тоді близько 240 довготривалих безробітних наважились докорінно змінити власне життя і заснувати свій бізнес. Станом на сьогодні менше 10% з них припинили підприємницьку діяльність. Це вражаюча цифра, адже за статистикою близько половини підприємств малого бізнесу припиняють діяльність після першого року роботи.

Середня сума допомоги становила тоді 60-70 тис. грн. Вона не видавалась людям на руки, а йшла на оплату рахунків на придбання необхідного для ведення бізнесу обладнання та матеріалів. Спочатку малозабезпечені безробітні дуже обережно реагували на ініціативу держави. Але після успішного старту бізнесу перших учасників проекту заявки на участь у ньому посипались з усіх регіонів України.

Фантазія і підприємницька енергія нових бізнесменів вражали навіть звичних до всього консультантів проекту. Вчорашні безробітні стали виробниками модного одягу та взуття, власниками ветеринарних клінік, магазинів, кафе та піцерій, монтажниками висотних конструкцій, аграріями, постачальниками делікатесів для ресторанів, виробниками унікальних сирів… Деякі з них вже відкрили другий або третій бізнес, щоб укладатися в ліміти по оподаткуванню. Учасники проекту створили десятки нових робочих місць.

Постпроектний моніторинг засвідчив, що більшість нових бізнесменів вирішили свої невідкладні життєві проблеми – придбали або розширили житло, фінансують навчання дітей тощо. Майже всі вкладають частину прибутку у розширення бізнесу: закупають нове обладнання, розширюють асортимент продукції або послуг.

Близько 30% учасників проекту повернули державі кошти допомоги достроково, за рахунок поточних доходів, інші – після завершення трирічного строку, на який допомога видавалась.

За підсумками проекту держава замість малозабезпечених безробітних, яким щомісяця виплачувалась соціальна допомога, отримала платників податків, які ще й створювали нові робочі місця. ОТГ отримали економічне пожвавлення і знов-таки нові робочі місця та більш заможних мешканців. Нарешті, самі учасники проекту взяли свою долю у власні руки і вийшли зі стану бідності. Місячні доходи більшості учасників проекту після року роботи коливались у межах 30-120 тисяч гривень, а у деяких були і більш суттєві фінансові результати.

Проект «Рука допомоги», який розробляла нинішній міністр соціальної політики України Марина Лазебна, отримав світове визнання. Міжнародна рада інститутів управлінського консалтингу визнала його одним з кращих у світі, а команда виконавців отримала найвищу світову нагороду у галузі управлінського консалтингу.

Тепер успішний досвід пілотного проекту «Рука допомоги» буде розповсюджено на всю територію України. Головними його провайдерами мають стати центри зайнятості, підрозділи соціального забезпечення і, звісно, керівники ОТГ, які зацікавлені у розвитку своїх громад. Готуватися потрібно вже зараз – створювати типові бізнес-плани, розвивати передбачені урядовою постановою механізми, вести пошук людей, які хочуть та можуть заснувати власний бізнес.

У розвинутих країнах доля малого бізнесу у ВВП складає 30-40%. В Україні – 16-18%. Тож маємо величезний потенціал для вирішення багатьох суспільних проблем – безробіття, рівня життя людей, бюджетних надходжень. Ті з місцевих керівників, хто першими зможуть реалізувати цей потенціал, отримають вдячність мешканців і значно покращать економіку громади.